Easy to starts

Начните отсюда

Знание вооружает -
сообща остановим АЧС
...

Правила работы
Forum Support

Картография

Визуализация угроз и вызовов
Африканской чумы свиней..
.

это действительно просто

Great docs & support

Cправочные материалы

Актуальные публикации, аналитика и
рекомендации экспертов...

а это полезно

Сергій ХоменкоВолодимир Поліщук, Олег Неволько – експерти ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН)

Ситуація в Європі та країнах що межують з Україною

Стрімке поширення африканської чуми свиней країнами Східної Європи у 2007-2015 рр., започатковане на Кавказі - із Грузії та Вірменії (2007-2008 рр.),через південну та Європейську частини Російської Федерації (2008-2011) в Україну та Білорусь (2012-2013), Польщу та країни Балтії (2014-2015) призвело до формуваннязон стійкого неблагополуччя в місцях локалізації первинних вогнищ та набуло значного розповсюдження впродовж 2011-2015 рр. на території України, Польщі та країн Балтії (Мал. 1). Циркуляція вірусу реєструється як в популяціях диких кабанів (з 2014-2015 рр. лісовий цикл став домінувати), так і серед домашніх свиней, а нерідко й одночасно. У декількох регіонах європейської частини Російської Федерації, та у східних районах країн Балтії та Польщі, що межують із Білоруссю та Росією, реєструється щорічне сезонне загострення ситуації – зростає число спалахів АЧС та відбувається дифузне стрибкоподібне поширення хвороби на нові території. Так, абсолютна більшість випадків АЧС, в країнах Євросоюзу спостерігається серед диких кабанів (особливо наглядно у Латвії, Мал. 1).

 

Малюнок 1. Статистика по спалахах АЧС за 2015 р. та щільність спалахів АЧС у 2007-2010 та у 2011-2015 рр. у країнах Східної Європи

Малюнок 2. Розподіл повідомлень про АЧС по секторах і країнах у 2015 р.
(станом на 11.07.2015)

Станом на 11.07.2015 – найбільшу кількість випадків АЧС було нотифіковано до МЕБ від диких кабанів в Латвії та Естонії (Мал. 2). Однак, незважаючи на значну кількість спалахів АЧС та розповсюдження хвороби в популяціях диких кабанів, прибалтійським країнам та Польщі вдається уникати масштабного проникнення хвороби у приватний та промисловий сектор свинарства. На противагу цьому, чергове сезонне загострення епізоотичного стану в Росії супроводжується виявленням нових кластерів АЧС в господарствах населення в Саратовській, Орловській, Брянській, Курській та інших областях, дві останні, з яких безпосередньо межують із територією України. Досі незрозумілим (Мал. 1 та 3) залишається епізоотичний стан з АЧС в Білорусії. Дивує відсутність повідомлень про АЧС з країни, яка наразі фактично оточена інфікованими територіями.

Малюнок 3. Повідомлення про АЧС серед диких та домашніх свиней у 2015 р.
(станом на 11.07.2015)

З огляду на відсутність достовірних даних щодо ситуації в Білорусі, поточний стан поширення АЧС у північній зоні Східної Європи можна розцінювати, як результат неконтрольованого масштабного поширення хвороби із зони первинного занесення до центральної Білорусі у 2012-2013 рр. (Мал. 4, зелений пунктир) і далі, як показано на цьому ж малюнку (жовтий та червоний пунктири для 2014 та 2015 рр. відповідно).

Малюнок 4. Розширення північного кластеру зони повідомлень про АЧСу 2013-2015 рр.
(станом на 11.07.2015)

Таким чином, в 2014 році відбулося масштабне фронтальне просування хвороби з охопленням нових територій та регулярною реєстрацією випадків захворювання серед диких та домашніх свиней у вигляді змішаного епізоотичного процесу (зараження диких від домашніх та навпаки, залежно від сезону, обставин та країни). Так, всі країни що межують із Білоруссю на заході, у першому півріччі 2014 р., заявили про випадки АЧС спочатку серед диких кабанів, а згодом і в господарствах населення та навіть на одній великій фермі (Латвія). Особливо стрімким (вочевидь внаслідок неадекватних заходів контролю АЧС з боку ветеринарної служби Республіки Білорусь) було просування південної межі зони циркуляції вірусу АЧС, в результаті якого, вже наприкінці 2014 р., на півночі України було зареєстровано перший кластер спалахів АЧС (з пунктами у Чернігівській та Сумській областях), а на кінець першого півріччя 2015 р. на півночі України відбулося формування зони стійкого неблагополуччя зі змішаним циклом циркуляції вірусу АЧС, про що свідчать останні випадки - не лише навколо Київського водосховища, але й у Рівненській області.

АЧС в Україні

 У 2012-2013 рр. випадки проникнення АЧС в Україну (1 випадок у 2012 р., Запорізька область – приватний сектор) вдавалося ефективно контролювати, не допустивши локального поширення хвороби на сході та півдні країни, чому сприяли – відносно-стабільний соціально-економічний стан та дещо-нижча, аніж сьогодні, чисельність як диких, так і домашніх свиней на сході країни.

З 2014 року ситуація суттєво змінилася (16 випадків, із яких 4 – в Луганській (3 – серед диких свиней та 1 – в приватному секторі), 11 – в Чернігівській (9 – серед диких та 2 – в приватному секторі) та 1 – в Сумській (труп дикого кабана) областях) – зросла кількість випадків (з одного – за два роки, до 16 – за рік) із формуванням кластерів АЧС у популяціях диких кабанів та з’явились випадки заносу хвороби в приватний сектор. Впродовж року, внаслідок проникнення АЧС із півночі хвороба набула ознак масштабної епізоотії (на кшталт тієї, яка спостерігається на кордоні країн ЄС та Білорусі) з повільним дифузним поширенням вірусу в дикій природі. Цей процес, вочевидь, вже охоплює значні території Полісся: як мінімум від Дубровицького району Рівненщини на захід через північ Житомирщини, Київщини, Чернігівщини до півночі Сумщини (Мал. 4). Неконтрольована циркуляція вірусу АЧС в популяції диких кабанів в північній частині країни на межі з Білоруссю, країною, яка відмовляється від проведення повноцінного епізоотологічного нагляду в цьому регіоні і навіть не визнає саму можливість такої епізоотії, якраз і призвела до потенціювання проблеми в майбутньому.

Поточний стан АЧС в Україні

За нинішній рік (станом на 25.11.2015 р.) в Україні виявлено 36 неблагополучних пунктів по АЧС (6 випадків хвороби – дикі свині, та 30 – свійські тварини), серед яких за кількістю випадків - домінують спалахи в господарствах населення. Так, впродовж цього року 12 випадків АЧС зареєстровано в Чернігівській області (Ріпкинський, Менський, Козелецький, Новгород-Сіверський, Ічнянський та Чернігівський райони); 6 випадків – в Київській (Броварський, Іванківський та Баришівський райони); 5 випадків – в Сумській (Глухівський, Конотопський та Буринський райони); 3 випадки – в Миколаївській (Врадіївський та Доманівський райони); по 2 – випадки в Рівненській (Дубровицький та Бобровицький) та Одеській (Савранський та Миколаївський райони); та – по одному в Житомирській (Радомишльський), Полтавській (Пирятинський район) та Черкаській областях (м. Черкаси). Карантин продовжує діяти в 17 неблагополучних по АЧС пунктах в 7 областях (Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Одеській, Миколаївській та Черкаській) України. Тобто, циркуляція вірусу АЧС в популяції диких кабанів на півночі країни призвела до формування стійких кластерів АЧС у популяціях диких кабанів із можливістю масштабного занесення хвороби в приватний та промисловий сектор свинарства в майбутньому. Що й відмічається вже сьогодні, як «південний вектор».

Відносно висока щільність популяції дикого кабана, поряд із низькою густотою населення на півночі країни, значно ускладнює реалії проведення епізоотологічного нагляду в цій частині країни та нівелює об’єктивну картину проблеми (Мал. 5). Водночас, зниження рівня доходів пересічних громадян в Україні спонукає місцеве населення до браконьєрства створюючи передумови для занесення хвороби у сектор домашнього свинарства. Тому останні випадки виявлення АЧС у Чернігівській, Київській, Сумській, Полтавській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях швидше за все є лише верхівкою айсбергу епізоотії АЧС серед диких кабанів на Поліссі (з можливим епіцентром в районі Чорнобильської зони відчуження). Є відомості про існування на цій території каналів для неконтрольованого переміщення свинарської продукції між Україною та Білоруссю, що додає складності до і без того доволі непростої ситуації.

Малюнок 5. Щільність популяції дикого кабана в Україні на рівні районів.

Особливе занепокоєння викликає ситуація зі спалахами АЧС в Чернігівській області, де хворобу було діагностовано вперше, ще в серпні 2014 року (не лише серед диких кабанів, а й у господарствах населення), а у 2015 році на цих же територіях (червень-липень 2015) виникла повторна серія спалахів (5 випадків в господарствах населення) з типовою для епізоотії АЧС сезонністю (пік захворюваності влітку). Тобто мова вже йде про фактично сформовану зону епізоотичної циркуляції АЧС у секторі свинарських господарств населення північної частини Чернігівської області та можливо частини Київщини (навколо Київського водосховища). Аналогічний стан складається і в сусідній із Сумщиною Курській області Російської Федерації, що ставить під загрозу поширення зони епізоотії з АЧС на сектор екстенсивного свинарства всього північного сходу України вже у найближчому майбутньому (Мал. 6).

Малюнок 6. Спалахи АЧС в Україні у 2012-2015 рр. (станом на 21.07.2015 -всього 29 випадків; синій – дикі, червоний — домашні свині) та зони ймовірної ензоотії серед диких кабанів та домашніх свиней

В країні постійно має здійснюватися ризик-аналіз. Він повинен вказувати, скільки зусиль потрібно для надзвичайного планування і давати обґрунтування обраним стратегіям боротьби з хворобами тварин (зокрема з АЧС). Зазвичай, це чотири компоненти: ідентифікація ризику чи небезпеки, оцінка ризику, заходи пом'якшення ризику, повідомлення про ризик всім зацікавленим сторонам (виробникам, практикуючим лікарям ветеринарної медицини, торговим партнерам, органам влади, споживачам тощо).

На відсутність його реалізації вказує те, що хвороба набуває стійкої тенденції до поширення і сподівання, що наприкінці осені та взимку вона «пригальмує» - поки що марні (Мал. 7). Цьому сприяє не лише м’яка осіння погода, але і ряд об’єктивних факторів, а саме:

  • затяжний процес реформування галузі ветеринарної медицини, мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання, відсутність контролю за переміщенням тварин і продуктів тваринного походження, скасування супровідних ветеринарних документів на сировину та продукцію тваринного походження, при зростанні потоків переміщення товарів і пересування населення (основний фактор передачі збудника — людина, що мала контакт із контамінованим продуктом) призвели до втрати об’єктивної картини про стан біологічної безпеки в галузі тваринництва і зокрема в свинарстві (поголовна ідентифікація всіх тварин?, паспортизація підприємств галузі?, наявність достовірних оперативних статистичних даних?, кількісні та якісні показники достатні для прийняття адекватних рішень? тощо). Декларативні заяви про контроль ситуації на всіх рівнях (алгоритм?, методи?, засоби та інструменти контролю??) — здебільшого потенціюють загрозу;
  • поява нових випадків АЧС в Україні, за останній період зумовлена здебільшого цільовим обстеженням підконтрольних об’єктів Державною службою ветеринарної медицини і як результат виявлення неблагополучних пунктів, кількість яких зростатиме по експоненті, якщо контроль буде втрачено остаточно. Досить дивною є ситуація, коли держава Постановою КМУ від 28.10.2015 р. № 871 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів фактично ліквідує Управління ветеринарної медицини, в обов’язки яких, якраз і входила безпосередня протидія загрозі (моніторинг підконтрольних територій і суб’єктів господарської діяльності, діагностика та організація заходів з ліквідації інфекційних хвороб, контроль ветеринарно-санітарного стану і забезпечення благополуччя територій та безпечності харчових продуктів, просвітницька діяльність тощо), а персонал цього рівня є найбільш підготовленим протистояти загрозі. Адже, лише за останній рік понад 400 фахівців Держветфітослужби пройшли спеціалізоване навчання під егідою ФАО, в рамках проекту TCP/UKR/3401 «Розробка планів реагування при надзвичайних ситуаціях викликаних спалахом АЧС та використання ГIС для протиепізоотичних заходів» та понад 300 фахівців районного рівня успішно завершили курс дистанційного навчання «Стоп АЧС»;
  • Інструкція щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней — на часі виявилась нереалістичною, оскільки в існуючому її форматі, в умовах сьогодення, не може бути реалізована в повному обсязі лише державі ресурсом (персонал? рівень зарплат? інструментарій протидії? нормативна база? тощо) і потребує певної адаптації до реалій сьогодення — та ініціатором цього процесу, в першу чергу, мають бути власники тварин, громадські організації, що спеціалізуються на свинарстві та виробники свинарської продукції транспортні та переробні підприємства — за сприяння держави;
  • меркантильний інтерес власників тварин — якщо не врятувати, то хоча б частково зберегти активи (свиню, декілька …, ферму чи комплекс – кошти, що можуть бути виручені від продажу), ще до вилучення, у випадку загрози, бо сума відшкодування не завжди тотожна собівартості, а в випадку порушення законодавства, замість відшкодування – адміністративна чи кримінальна відповідальність, залежно від тяжкості злочину та його наслідків;
  • зниження купівельної спроможності населення — спонукає людей до придбання продукції як сумнівної якості так і безпечності («затарювання» холодильників, морозильних камер тощо — консервація збудника, а це — відтермінування загрози);
  • відсутність прямої загрози здоров’ю людини від збудника АЧС — оскільки, люди не хворіють то це нівелює загрозу (реакція суспільства та органів влади була б зовсім іншими у випадку ящуру чи Еболи).

Малюнок 7. Щільність поголів’я свиней та вектор загрози.

Загрози подальшого розповсюдження

Короткострокові загрози. З огляду на вищеозначене існує декілька безпосередніх загроз для свинарського сектора України, а саме (в порядку ймовірності):

  1. Дифузне поширення АЧС за межі епізоотичної зони з епіцентром на півночі Чернігівської області на південь, та в сусідні області (Сумщину, Київщину, Полтавщину а згодом і Одещину). Таким чином на північному Лівобережжі може сформуватися єдина зона змішаної циркуляції АЧС серед диких та домашніх свиней, яка охоплюватиме також і сусідні області Російської Федерації (Брянщину та Курщину). Поступово, в процесі поширення хвороби ключову роль відіграватиме сектор екстенсивного свинарства (господарства населення та невеликі ферми) за епізоотичною моделлю, яка в 2007-2015 рр. реалізувалася в Російській Федерації. Динаміка цього процесу зазвичай сезонна і найбільш інтенсивне поширення хвороби відбуватиметься влітку.
  2. Дифузне поширення АЧС в популяції дикого кабана на Поліссі із дуже ймовірним поступовим локальним проникненням хвороби в господарства населення і формуванням спочатку змішаного, а згодом і характерного «домашнього» (через згодовування свиням контамінованої вірусом АЧС продукції свинарства) циклів. Зона циркуляції АЧС серед диких кабанів у Польщі, також, має тенденцію до поступового повільного розширення на південь, у напрямку кордону з Україною, що через певний час може призвести до формування на півночі України великої ензоотичної з АЧС зони — на кшталт того, що спостерігається в останні два роки в країнах Балтії та Польщі.

Довгострокові загрози. Подальше розповсюдження АЧС в Україні не обов'язково відбуватиметься дифузно. Переміщення контамінованої продукції з осередків хвороби (під час карантинних обмежень та після їх зняття) наразі може відбуватися в країні практично безперешкодно. Тож, після накопичення в населення на вражених АЧС територіях певної критичної маси невилученої зараженої вірусом АЧС продукції свинарства хвороба може виникати абсолютно несподівано, практично у будь-якому регіоні країни навіть через декілька місяців після останніх закритих спалахів. І такі прецеденти вже є.

Малюнок 8. Розподіл повідомлень про АЧС за типом епізоотологічної одиниці: ліворуч — усі повідомлення праворуч лише від домашніх свиней.

Зазвичай, найбільш інтенсивне поширення контамінованої продукції відбувається під кінець сезону відгодовування свиней та взимку. З огляду на це варто зауважити, що поки що, спалахи АЧС в Україні, серед домашніх свиней спостерігаються в зоні з відносно невисокою щільністю поголів'я свиней та в регіонах де домінує екстенсивне свинарство. Занесення АЧС на території із більшою щільністю свиноферм і концентрацією свиней у населення неминуче призведе до занесення хвороби на ферми. Як показує ретроспективний аналіз (Мал. 8, праворуч), в епізоотичних з АЧС регіонах відсоток повідомлень з ферм сягає 28% (20% - великі комерційні ферми, та 8% комерційні ферми меншого розміру). Тому, можна очікувати, що кожен третій, або четвертий уражений свинарський об'єкт скоріше за все буде свинофермою. Наслідки цього будуть катастрофічними, як для свинарства уражених територій (таблиця 1), так і країни в цілому, оскільки контамінована продукція з уражених господарств може поширюватися значно швидше, з охопленням значних територій, аніж із господарств населення, особливо після проникнення в торгову мережу.

З огляду на це особливо небезпечним є проникнення АЧС в західні області України, де щільність поголів'я свиней в господарствах населення сягає місцями 16-30 голів на квадратний кілометр (Мал. 9).

Таблиця 1. Симуляція наслідків неконтрольованого поширення АЧС в господарствах населення з проникненням на свиноферми.

Кількість спалахів АЧС (інфікованих сіл) в господарствах населення

Число очікуваних на фермах спалахів

Поголів'я свиней у населення (середньо-статистичне село)

Свиней буде знищено на фермах (середнє поголів’я)

Чисельність знищених свиней (зона село + 3 км + ферми)

95% CI min

95% CI max

95% CI min

95% CI max

95% CI min

95% CI max

1

0.4

134

140

 

 

265

274

2

0.9

268

280

 

 

530

548

3

1.3

402

420

1366

2023

2161

2845

4

1.8

536

560

1822

2697

2882

3793

5

2.2

670

700

2277

3371

3602

4741

6

2.6

804

840

2733

4045

4323

5689

7

3.1

938

980

3188

4719

5043

6637

8

3.5

1072

1120

3644

5394

5764

7586

9

3.9

1206

1260

4099

6068

6484

8534

10

4.4

1340

1400

4554

6742

7204

9482

11

4.8

1474

1540

5010

7416

7925

10430

12

5.3

1608

1680

5465

8090

8645

11378

13

5.7

1742

1820

5921

8764

9366

12326

14

6.1

1876

1960

6376

9439

10086

13275

15

6.6

2010

2100

6832

10113

10807

14223

16

7.0

2144

2240

7287

10787

11527

15171

17

7.4

2278

2380

7742

11461

12247

16119

18

7.9

2412

2520

8198

12135

12968

17067

19

8.3

2546

2660

8653

12810

13688

18016

20

8.8

2680

2800

9109

13484

14409

18964

21

9.2

2814

2940

9564

14158

15129

19912

22

9.6

2948

3080

10020

14832

15850

20860

23

10.1

3082

3220

10475

15506

16570

21808

24

10.5

3216

3360

10931

16181

17291

22757

25

10.9

3350

3500

11386

16855

18011

23705

26

11.4

3484

3640

11841

17529

18731

24653

27

11.8

3618

3780

12297

18203

19452

25601

28

12.3

3752

3920

12752

18877

20172

26549

29

12.7

3886

4060

13208

19551

20893

27497

30

13.1

4020

4200

13663

20226

21613

28446

В розрахунках використано середні показники поголів’я свиней в населення та на фермах (в населених пунктах сільського типу і в радіусі 3 км від них). Ймовірність проникнення на ферми за співвідношенням, яке спостерігалось у 2008-2015 рр. в країнах східної Європи.

Малюнок 9. Щільність поголів’я свиней у населення в розрізі районів.

Контроль АЧС в популяції дикого кабана

Протиепізоотичні заходи при виявленні АЧС в популяції диких кабанів – це одне із найбільш контроверсійних питань щодо попередження та контролю хвороби. Епізоотологія АЧС в дикій природі залишається недостатньо дослідженою. Наразі, матеріали опрацьовані робочою групою ЕАБХП (Європейської Агенції з Безпеки Харчових Продуктів, EFSA) дозволяють зробити декілька принципово важливих висновків (див: http://www.efsa.europa.eu/en/efsajournal/doc/4163.pdf ).

Превалентність АЧС в популяціях дикого кабана в країнах Балтії та Польщі дуже низька: 0.3-1.0 % – залежно від сезону; найвища влітку та восени і найнижча навесні, що обумовлює надзвичайно низьку ефективність активного нагляду, оскільки для достовірного виявлення, або виключення наявності хвороби у відстріляних тварин розміри вибірки мають складати декілька сотень тварин. Для більшої частин території України це означає, що АЧС може бути достовірно виявлена/виключена лише за умови тотального винищення УСІХ диких кабанів, що мешкають в районі проведення нагляду (достовірний результат можна отримати лише відстрілявши та дослідивши все поголів’я дикого кабана в зоні нагляду, що є практично нездійсненним для більшості територій України).

Ймовірність виявлення АЧС (методом ПЛР) серед загиблих диких кабанів у 55 (!) разів вища за таку серед відстріляних тварин. Тому абсолютна більшість нотифікацій хвороби та нові випадки її виявлення відбуваються саме шляхом дослідження трупів свиней. Розрахунки показують, що в середньому виявляється лише один із десяти кабанів, загиблих внаслідок зараження АЧС, а решта залишається в природі слугуючи, в залежності від сезону, більш чи менш тривалим джерелом інфекції в зоні спалаху.

Механізм горизонтальної передачі вірусу (від тварини до тварини) працює головним чином влітку та восени, коли чисельність тварин збільшується після розмноження та контакти між різними сімейними групами зростають. Водночас, пряма залежність епізоотичних параметрів (превалентність, щільність спалахів, % виявлених трупів, тощо) від щільності популяції дикого кабана на основі статистичних методів дослідження не прослідковується. З'ясовано також, що взимку та навесні в епізоотії хвороби найважливішу роль відіграє передача вірусу від трупів загиблих тварин до живих кабанів, шляхом безпосереднього контакту, причому не обов'язково при поїданні решток. Тому, епізоотії АЧС серед диких кабанів – це процес, інтенсивність якого здебільшого обумовлена частотою контактів в системі кабан-труп-кабан, а не абсолютною щільністю його популяції. Процес географічного поширення АЧС в популяціях дикого кабана є доволі повільним. За відсутності впливу людей (занесення вірусу на нові території), мова зазвичай йде про швидкість локального поширення, у межах 15-20 км на рік.

Ензоотія АЧС серед диких кабанів на півночі країни є надзвичайно неприємним та небезпечним фактором ризику подальшої персистенції хвороби в Україні. Та, з огляду на співвідношення чисельності диких та домашніх тварин у різних регіонах країни (Мал. 10) в разі подальшого просування АЧС на південь основним середовищем її циркуляції та персистенції стане сектор екстенсивного свинарства, що повністю затьмарить проблему АЧС в популяціях дикого кабана. Із другого півріччя цього року означений сценарій стає реальністю для України (Мал. 11).

Малюнок 10. Ймовірність реалізації «дикого» (синій), «змішаного» (жовтий) та «домашнього» (червоний) циклів персистенції АЧС по районах України.

Малюнок 11. Зміщення персистенції вірусу АЧС в сектор екстенсивного свинарства.

Моделювання наслідків різних заходів контролю АЧС в популяціях дикого кабана, опитування незалежних експертів та аналіз епізоотичних даних показали наступне:

  1. Радикальне зменшення чисельності дикого кабана (70-80 % від пострепродуктивної чисельності) теоретично могло б призупинити процес циркуляції вірусу, однак це неможливо практично для популяцій, що мешкають у лісовій та лісо-степовій зонах Європи.
  2. Симуляція вилучення інфікованих вірусом АЧС трупів кабанів (до 50 %) призупиняла епізоотію хвороби, тобто переривання епізоотичного ланцюга можливо досягти запобігаючи передачі вірусу АЧС від трупів до живих тварин двома шляхами: вилученням (відстрілом) живих кабанів з території, так і вилучення самих трупів.
  3. На думку експертів більш реалістичним заходом аніж, так звана, «депопуляція» можливе поєднання кількох стратегій мінімізації частоти перезаражень, а саме:
    1. вилучення якнайшвидше після виявлення першого випадку загибелі тварин від АЧС якомога більшої кількості трупів загиблих кабанів (реальний, щоденний огляд території зони нагляду);
    2. радикальне зменшення, або повне призупинення зимової підгодівлі тварин (природне зменшення популяції);
    3. вибірковий відстріл свиноматок репродуктивного віку;
    4. збільшення загальних об’ємів вилучення тварин (відстрілу) в сезон полювання, продовження термінів сезону полювання чи відкриття додаткового сезону, тощо.
  4. Означені підходи можуть бути ефективними лише у разі довгострокового та систематичного їх використання. Швидкого способу (у межах одного сезону), щоб зупинити поширення АЧС серед диких кабанів наразі не існує.

Comments powered by CComment

Тренинг сотрудников отдела ветеринарно-санитарного надзора, Национального агентства по безопасности пищевых продуктов (ANSA), работе с ГИС модулем системы для поддержки принятия взвешенных административных решений в отношении болезней животных, на базе «Информационного центра сельского хозяйства»

23 января 2017 г., Кишинёв, Молдова

Место проведения: «Vispas Hotel» Strada Alexandru Lăpuşneanu 26, Chișinău MD2004
Цель тренинга: Повышение эффективности персонала в принятия взвешенных административных решений в отношении болезней животных.

Участники: Всеволод Стамати, заместитель руководителя Национального агентства по безопасности пищевых продуктов (ANSA), Андрей Timuş, директор Î.S. «Информационный центр сельского хозяйства»; Дмитрий Пушкашу, национальный консультант ФАО; Николай Старчук, национальный консультант ФАО; Владимир Полищук, международный консультант ФАО; сотрудники отдела ветеринарно-санитарного надзора, Национального агентства по безопасности пищевых продуктов (ANSA). Начало - 9:00.

 Фотоотчет тренинга > 

Заключительный семинар ФАО ООН (в рамках проекта TCP/MOL/3602 «Готовность к трансграничным заболеваниям животных») по эффективному реагированию на вспышки Африканской чумы свиней

24 января 2017 г., Кишинёв, Молдова

Место проведения: «Vispas Hotel» Strada Alexandru Lăpuşneanu 26, Chișinău MD2004

Цель семинара: подведение итогов проекта TCP/MOL/3602 «Готовность к трансграничным заболеваниям животных», обсуждение перспектив наращивания потенциала противодействия АЧС в Молдове.

 Программа семинара

900 – 930 Регистрация участников (кофе/чай и легкие закуски)
930 – 1000 Приветствие и представление участников семинара представителями Национального агентства по безопасности пищевых продуктов (ANSA) Молдовы, представителями ФАО ООН в Молдове Всеволод Стамати, заместитель руководителя Национального агентства по безопасности пищевых продуктов (ANSA),
Тудор Робу, помощник представителя ФАО в Молдове
1000 – 1030 Обзор TCPf Даниэль Бельтран-Aлькрудо, сотрудник ФАО по здоровью животных
1030 – 1100 Важность биологической безопасности свиноводческих хозяйств и контроля диких свиней Мариус Масиулис, международный консультант ФАО
1100 – 1130 Перерыв на чай/кофе
1130 – 1215 Особенности надзора, правил, законодательства и мер, действующих в области профилактики и борьбы с АЧС Николай Старчук, национальный консультант ФАО
1215 – 1245 Предлагаемая стратегия по совершенствованию законодательства в области трансграничных болезней животных, а также национальный план действий на случай непредвиденных обстоятельств Мариус Масиулис, международный консультант ФАО
1245 – 1345 Обеденный перерыв
1345 – 1415 Информационная система для поддержки принятия управленческих решений в отношении болезней животных: концепция внедрения, наполнения и использования Владимир Полищук, международный консультант ФАО
1415 – 1445 Онлайн демонстрация ГИС модуля системы для поддержки принятия управленческих решений в отношении болезней животных Дмитрий Пушкашу, национальный консультант ФАО
1445 – 1515 Обсуждение возможности стимулирования актуализации информационной системы для поддержки принятия управленческих решений в отношении болезней животных Модератор – Владимир Полищук, международный консультант ФАО
1515 – 1545 Перерыв на чай/кофе
1545 – 1615 Уроки, извлечённые из упражнений настольного моделирования вспышек АЧС наблюдения, профилактики и контроля (практическая реализация конкретных процедур на территории) Олег Неволько,  международный консультант ФАО
1615 – 1645 Статус диких свиней и органы управления лесным хозяйством и дикой фауной в Молдове Модератор – Николай Старчук, национальный консультант ФАО
1645 – 1730 Открытое обсуждение недостатков и проблем профилактики и контроля АЧС  в Молдове - будущие шаги Модератор – Мариус Масиулис, международный консультант ФАО
1730 Закрытие семинара и отъезд участников

Презентации >  Фотоотчет >

Наверх